ВО "Свобода"

ENG

2 листопада 2016
Аналіз і прогнози щодо прав учасників війни від бійця "Легіону Свободи" Михайла Коцюбанського
Аналіз і прогнози щодо прав учасників війни від бійця "Легіону Свободи" Михайла Коцюбанського

Вважаю, що як учасник бойових дій афганської і російсько-української війни, я маю право аналізувати дотримання державою соціальних гарантій, які вона на вищому законодавчому рівні надає відповідним категоріям населення. Отож, замальовка з натури.

28 жовтня, після лікування в Хмельницькому госпіталі ветеранів війни, я повертався в Кам'янець-Подільський. На Хмельницькому автовокзалі № 1 за посвідченням УБД взяв квиток на автобусний рейс 0129 Нетішин-Вижниця з часом відправлення 13:25. За десять хвилин до відправлення в майже вільну маршрутку заглянув водій і, зачитавши в маршрутній відомості прізвище пенсіонерки, яка мала 50% пільгу на проїзд, а також моє, запропонував нам звернутися з квитками до диспетчера автовокзалу для перереєстрації рейсу на Кам'янець-Подільські маршрутки.

Коли я і ще один "атошник", якого також відфутболив водій цього рейсу, звернулися до диспетчера, відповідь була абсурдно дивна: "Йдіть беріть новий квиток на Кам'янецьку маршрутку, бо квитки по УБД каса не приймає і не переоформляє". Маршрутка на Кам'янець-Подільський вже відправлялася і тому в мене не було часу домагатися справедливості в чергового вокзалу. Молодий водій маршрутки Хмельницький-Кам'янець -Подільський Сергій Ткач, відпустивши на адресу водія-здирника відповідну тріаду, погодився взяти мене пасажиром.

Їдучи до рідного міста, я намагався зрозуміти причину того, що сталося. Гадаю, що не один учасник бойових дій звернув увагу на те, що на транзитні рейси міжобласного і міжреспубліканського сполучення квитки за посвідченням (без талонів) не продають, хоча в посвідчені є запис про те, що воно діє на всій території України. Менше з тим! У випадку порушення, закріплених законом соціальних гарантій, "атошник" може звернутися до виконавчої влади свого міста чи області, але до транзитних водіїв-порушників вжити якихось заходів місцева влада не може. Такі проблеми мають розв'язувати на рівні законодавчих актів Кабміну чи більш досконалих Законів України. Знаючи, що робити прогнози в нашій державі - це як брати інтерв'ю в божевільного, але спробую передбачити деякі преференції з боку влади для зранених війною українців.

Зважаючи на ажіотаж, який спостерігається навколо очікуваного закону про ринок землі, і чуючи від багатьох побратимів про те, що обіцяних 2.0 га( на пай) їм ніде в Україні не дають, передбачаю отакий собі збір обділених безземельних "атошників" у Києві. Що може стати пусковим механізмом для вияву багатьох проблем у нинішньому злиденному житті людей і навіть викликати своєрідний протест. Звичайно влада, не маючи можливості наділити земельними ділянками усіх учасників бойових дій, аби зняти соціальну напругу, буде шукати якісь інші пільгові замінники. Тому й авто (без розмитнення), і першочергове право на отримання пільгових біометричних паспортів, і знижені ціни на ліки - все це буде індульгенція за цю неправедну і напівлегальну війну, яка (як би страшно це не звучало) подібна на "Полювання королів".

Тут є також рядок і для моралі. Це стосується усіх тих, хто ще 2014 року в підтримці наших воїнів проявляв надзвичайну людяність, порядність і патріотизм, а нині чомусь, навіть виконуючи свої службові обв'язки, з безсердечністю і черствістю ставиться до nих, хто не лише зупинив російських загарбників, але й зберіг живими і неушкодженими українських дітей… пам'ятайте хоча б про це!

Михайло Коцюбанський, учасник Афганської та Російсько-української війни