ВО "Свобода"

ENG

10 лютого
Едуард Крилов: Чи зрушиться, нарешті, віз?
Едуард Крилов: Чи зрушиться, нарешті, віз?

Уже довгий час триває судова тяганина навколо того, чи не перевищила свої повноваження міська влада Кам'янця-Подільського, надаючи приміщення в будинку виконкому міській організації ветеранів, яку очолює Леонтій Рогаль. Позивачем у цій справі є недавній голова альтернативної ветеранської організації Леонід Гусляков, якого ця ситуація до болю зачепила. Роками він керував своєю організацією, не маючи ані приміщення, ані державної підтримки, яку влада, згідно з чинним законодавством, надає в тому числі й організації, згаданій на початку статті. Більше того, одержані гроші, на думку Л. Гуслякова, витрачені провладною ветеранською організацією не за призначенням.

Як би там не було, в кінцевому рахунку справу вирішить суд. Але я як свідок на цих судових засіданнях, не можу не зробити щодо цього своїх зауважень. Певний час тому мені довелось особисто брати інтерв'ю у пана Рогаля. Мене зацікавила неймовірно велика кількість членів його організації, чим її керівництво дуже пишається. Я попрохав показати мені списки. На мій великий подив, у списках я знайшов себе, свою дружину та ще кілька осіб, які ніколи не подали б панові Рогалю ні усних, ні письмових заяв, знаючи, що ця організація стоїть на прокомуністичних позиціях. Хоча в суді її представник і заступник Рогаля Микола Ящук запевняв, що їхнє товариство не займається і ніколи не займалося політичною діяльністю. Відбуваються дивні метаморфози. Я пригадую, як саме оці особи, яких я сьогодні зустрів на судових засіданнях, чотири роки тому з російськими "колорадськими" стрічками і червоними прапорами відзначали день перемоги над, як вони висловлюються, фашизмом. А в березні минулого року чи не те ж саме творилося при відкритті меморіальної дошки на стіні корпусу Подільського аграрного університету.

Уже не один десяток років історики, які шанують себе, свою гідність і правду, довели, що війну готував саме Радянський Союз. Партійні документи того часу про це свідчать, далеко за ними ходити не треба. Саме завдячуючи непомірним апетитам керівників радянської імперії жертвами війни стали мільйони невинних людей, як військових, так і мирних громадян. І цією так званою перемогою продовжують і досі пишатися, вживаючи не цілком правильну термінологію, бо на той час у Німеччині правлячою партією була не фашистська, а націонал-соціалістична робітнича, і колір їхнього прапору теж був червоний. Роззуйте очі, панове ветерани, подивіться тверезими очима на історію та історичний процес!

Серед ветеранів, про яких йдеться, можна побачити і колишнього працівника КДБ Івана Кошелєва, який чимало зусиль доклав у боротьбі проти українських націоналістів, а саме вони віддавали свої життя за незалежну Україну. А сьогодні він як волонтер отримує в Хмельницькому премію за великі заслуги, про що повідомляє міська газета "Проскурів". Що ж, заради майбутнього можна минулу війну й називати не "великою вітчизняною", а Другою світовою, можна й вишиванку надягнути, можна при нагоді й українською, не такою вже звичною мовою, щось сказати. Так, можна перефарбуватися, та разом з тим публічно висловлювати любов до України з прихованим підтекстом.

Едуард Крилов, журналіст, член ВО "Свобода", голова Хмельницької обласної ОУН