ВО "Свобода"

ENG

2 березня
Андрій Бондаренко: Провінційність Хмельницького не є його недоліком ‒ навпаки..
Андрій Бондаренко: Провінційність Хмельницького не є його недоліком ‒ навпаки..

Сьогоднішній співрозмовник "Проскурова" ‒ заступник міського голови Андрій Бондаренко. На цій посаді ‒ з 4 грудня 2015 року. До цього працював заступником міністра інфраструктури України.

- Андрію Євгеновичу, насамперед розкажіть кураторство якими галузями міського господарства вам доручено?

- Це фінанси і бюджет, комунальне майно, транспорт, архітектура та містобудування, земельні відносини, капітальне будівництво.

- Навантаження неабияке, раніше ці обсяги розподілялися між двома заступниками міського голови. Для людини нової в нашому місті, нехай і досвідченої, це, мабуть, непросто…

- Так, роботи вистачає, але вона цікава, отож ніколи оглядатися. Натомість є відчуття єдиної команди, яка має чіткі орієнтири: вивести Хмельницький на сучасний рівень життя в усіх сферах.

- Маючи досвід роботи у таких містах, як Київ, Дніпро, Львів, наш Хмельницький, на ваш погляд, є дещо провінційнішим для такого завдання. Що кажуть ваші відчуття людини для нього нової?

- Хмельницький дійсно не виглядає столичним містом, але власні спостереження за півтора року роботи і життя тут дають можливість робити оптимістичні висновки. Передусім варто сказати, що Хмельницький має великі перспективи завдяки вигідному географічному розташуванню. Місто стоїть на перетині транс'європейських магістральних шляхів і це створюватиме відповідні умови для найширшого розвитку. Але найбільшим потенціалом вважаю самих хмельничан: вони відкриті, ініціативні, відповідальні, мобільні. Невипадково в місті стрімко розвинулося підприємництво, заклались основи для формування середнього класу. Досить сказати про масштаби і динаміку його забудови: за темпами житлового будівництва Хмельницький ‒ другий у країні. Велика кількість будівельних кранів ‒ це перше, що одразу кидається в очі.

- Це, звичайно, приємне відкриття, проте були, мабуть, і не зовсім приємні спостереження? Зокрема, щодо забудови…

- Наслідки багатьох попередніх років ‒ багато порушень містобудівних норм, недотримання умов використання земельних ділянок, їхня невідповідність, забудова рекреаційних, зелених зон, захисних смуг уздовж річок… Із цим нашій команді доводиться активно боротися, зокрема в судах. Так, лише у першому кварталі минулого року витрачено річні призначення для цього.

- Суди судами, але як запобігти надалі таким порушенням?

- Маємо використовувати всі важелі впливу, якими наділена міська влада. Наприклад, торік ми створили архітектурно-містобудівну раду, яка складається виключно з фахівців цієї сфери. Раніше діяла так звана технічна рада з числа депутатів-забудовників, які диктували свої умови. Триває робота з розробки змін до генерального плану забудови міста, вперше запроваджена робота з формування плану червоних ліній, детального плану центру міста, історичних пам'яток, плану озеленення ‒ комплексної схеми зі збереження рекреаційних зон і будівництва нових парків та скверів, зелених смуг річок. Цим самим удвічі збільшиться площа зелених зон міста. До речі, Хмельницький є першим містом в Україні, де розроблена комплексна схема озеленення.

- Нині йдеться про запровадження нової схеми пасажирських перевезень у місті, хмельничан дуже цікавлять її особливості.

- Нова схема є потребою часу, має усунути попередні недоліки, бути сучаснішою та зручнішою. За яким принципом будувалася нинішня схема? Блочна система маршрутних перевезень, де кожен із шести визначених блоків складався з кількох маршрутів автобусів у звичайному режимі руху та маршруток. З підприємцем чи підприємством, який у конкурсі вигравав такий блок, укладався відповідний договір, причому за наявності якихось порушень розірвати його було практично неможливо, інакше створювалася прогалина на цих маршрутах. Більшість маршруток ‒ це переобладнані вантажні машини типу "Спринтер" ‒незручні для пасажирів. У сусідніх з нами обласних центрах від цієї практики вже відмовилися. До речі, деякі з підприємств-переможців навіть не мали власних транспортних засобів. Який вихід із цієї ситуації ми запропонували? Нова схема має інші підходи. По-перше, надається перевага комунальному пасажирському транспорту ‒ тролейбусам, які місто продовжуватиме закуповувати й оновлювати старі. По-друге, пріоритет надаватиметься великогабаритним автобусам, котрі з'єднуватимуть мікрорайони і частково дублюватимуть тролейбуси у випадку форсмажорних ситуацій. Третя складова нової схеми ‒ середньогабаритні автобуси типу "Богдан" і малогабаритні маршрутки, які забезпечуватимуть перевезення там, де незручно або економічно недоцільно використовувати великогабаритний транспорт. Новація ‒ експрес-маршрути, що з'єднуватимуть віддалені мікрорайони, оминаючи центр міста з мінімумом зупинок. Вони будуть дещо дорожчими.

У другій половині року плануємо провести конкурс на право здійснення пасажирських перевезень за новою схемою, яка діятиме з 1 січня 2018 року. Особливістю конкурсу буде не колишній блочний принцип, а право на один чи два-три маршрути. За цих умов і за наявності порушень з боку перевізника можна буде розривати з ним договір без якихось наслідків для транспортного сполучення, адже заміна знайдеться без ускладнень. Принципово, що договір укладатиметься з кожним перевізником на маршруті, а не їхніми наймачами.

- Нові підходи передбачають кількісне регулювання маршруток ‒ збільшення чи навпаки зменшення?

- Виходимо з того, що пасажири повинні обслуговуватися комфортно, а вулиці міста позбутися транспортних заторів і бути безпечними для пішоходів. Орієнтир на поступове зменшення маршруток з їх заміною. Поки що йтиметься про скорочення 50 одиниць з подальшим зменшенням малогабаритних авто. Також планується максимально прибрати маршрутки з центральних вулиць міста. Розуміємо, що перехід на нові, сучасні засоби ‒ справа вартісна для підприємців, тому в часі їх надмірно не обмежуємо. Але вимагатимемо обов'язкову легалізацію всіх працівників, дотримання належного рівня культури обслуговування: поведінки, зовнішнього вигляду, вибору музики, встановлення GPS-навігатора тощо. Все це прописуватиметься у договорах.

- Як діятимуть новації ‒ зможемо оцінити наступного року, а що чекає пасажирів цьогоріч: з тарифами, пільговим проїздом?

- Тарифи з 1 березня ми збільшили на одну гривню для тролейбусів і великогабаритних автобусів та на 50 копійок ‒ для маршруток з 1 березня, адже зросли вартість електроенергії, ціни на паливно-мастильні матеріали, є необхідність виконати вимоги щодо мінімальної заробітної плати. Стосовно пільгових перевезень міська влада продовжує практику відшкодування витрат перевізникам. Цього року на це фінансування збільшене до 45 мільйонів гривень ‒ на всі види міського транспорту: комунальний і приватний.

- Нові вимоги до якості та культури перевезень, мабуть, означатимуть і нові тенденції щодо загальної культури життя. Чи зможуть вони органічно поєднатися з провінційністю нашого міста?

- Думаю, провінційність Хмельницького не є його недоліком, адже все відносно. Він, як інші колишні провінційні містечка, наслідує давні традиції, котрі складають його колорит, унікальність, формуючи особливий світогляд, ментальність. Вчорашній Проскурів ‒ чудовий приклад цього. Ми по це говорили на початку розмови. Зрештою, треба визнати, що культуру життя кожен розуміє по-своєму. Для декого ‒ це кількість театрів, музеїв, картинних галерей. Для інших ‒ відчуття комфортності у благоустрої, чисті вулиці, теплі оселі… Колись, навідуючись у Хмельницький, відчував якусь його сірість, можливо, потрапляв у негоду. Нині тут працюючи, можу сказати, що це веселе місто, яке стрімко розвивається саме у культурній площині: цікавими фестивалями, вуличними заходами, сучасними віяннями, мистецькими об'єктами…

- Отож, можна сподіватися, що, відчувши всі принади Хмельницького, станете його постійним жителем?

- Скажу так: я хотів працювати у такому місті. Коли Олександр Симчишин, ставши міським головою, запропонував мені бути в його команді, погодився, не вагаючись. Але мушу визнати, що це було і своєрідне відрядження від політичної сили ВО "Свобода", яка тут перемогла на виборах. Відтак бачу своє завдання у налагодженні роботи у доручених мені галузях, підготовці кадрів. Далі буде видно, я ‒ людина великої свободівської родини, буду працювати там, де це найбільше потрібно.

- Успіхів вам у цьому, але ми ще попрацюємо, адже у вас є власне бачення і щодо архітектурного обличчя міста, і капітального будівництва, і комунального майна… Отож, до нових зустрічей на сторінках нашої газети.

Підготував Володимир Разуваєв, газета "Проскурів"