ВО "Свобода"

ENG

20 січня
Богдан Одуд: День Злуки важливий для українців
Богдан Одуд: День Злуки важливий для українців

Напе­ре­до­дні Дня Собор­но­сті журналістка видання "День за Днем" поспіл­ку­ва­ла­ся про націо­наль­ну сві­до­мі­сть та укра­їн­ську дер­жав­ні­сть із голо­вою Шепетівської міської орга­ні­за­ції ВО "Сво­бо­да" Бог­да­ном Оду­дом.

Чим став для нас 1919 рік?

- 1919 рік має над­зви­чай­но важли­ве зна­че­н­ня для всіх націо­наль­но сві­до­мих укра­їн­ців. Адже він став клю­чо­вим момен­том для нації. До цьо­го момен­ту ми були розір­ва­ні між різни­ми дер­жа­ва­ми: Австро-Угор­щи­ною, Росією. Незва­жа­ю­чи на це, укра­їн­ці не втра­ти­ли сво­єї різно­барв­ної куль­ту­ри та мови. Після того як укра­їн­ську ідею про­гра­ли в 20-х роках, впер­ше День Собор­но­сті від­зна­чи­ли у 1939-му, коли роз­по­ча­ла­ся Дру­га сві­то­ва вій­на. Від­зна­чи­ли його на Закар­пат­ті, де зібра­ло­ся 30 тис. людей. Це дало поштовх для ство­ре­н­ня Кар­пат­ської Укра­ї­ни, яка зі збро­єю висту­пи­ла за пра­ва сво­го наро­ду. Вже у 90-х, коли вини­ка­ли різні демо­кра­ти­чні рухи, зно­ву пору­ши­ло­ся пита­н­ня собор­но­сті Укра­ї­ни. Саме тоді широкомасштабно від­зна­чив­ся День злу­ки: укра­їн­ці утво­ри­ли живий лан­цюг від Киє­ва до Льво­ва, а також до Іва­но-Фран­ків­ська, тому що вийшло бага­то людей. Після цьо­го офі­цій­но ста­ли від­зна­ча­ти свя­то з 1999 року. На мою дум­ку, тоді­шня Вер­хов­на Рада не під­три­му­ва­ла націо­наль­ну ідею. Таким чином поча­ли без­по­во­ро­тно втра­ча­ти час. Нато­мі­сть ство­рю­ва­ла­сь олі­гар­хі­чна дер­жа­ва, про­ти якої і пов­став Май­дан. Люди від­сто­ю­ва­ли не лише пра­во на євро­ін­те­гра­цію, але й боро­ли­ся про­ти дію­чої систе­ми в Укра­ї­ні.

Бог­да­не Михай­ло­ви­чу, при­га­дай­те події, які від­бу­ва­ли­ся у 90-х в Шепе­тів­ці.

- На жаль, у місті, як зага­лом в Укра­ї­ні, окрім захі­дних обла­стей, ніяких змін не від­бу­ва­ло­ся. Ті полі­ти­чні рухи, які ство­рю­ва­ли­ся, до яких нале­жав я, актив­но не могли впли­ну­ти на ухвалення ріше­нь. Хоча тоді деякі депу­та­ти доби­ва­ли­ся пере­йме­ну­ва­н­ня вули­ць. Але ріше­н­ня щодо еко­но­мі­чних пита­нь ніхто не міг ухвалити, оскіль­ки дія­ла совєцька моде­ль, яка ще й досі дає про себе зна­ти до сьо­го­де­н­ня. Ми пере­ва­жно займа­ли­ся куль­тур­но-про­сві­тни­цькою діяль­ні­стю. Від­зна­чи­ли День пам'яти Шев­чен­ка, утво­ри­ли хор, який вико­ну­вав укра­їн­ські пісні пері­о­ду Січо­вих Стріль­ців, пов­стан­ські та инші. Ядром гро­мад­сько­сті, яка під­три­му­ва­ла націо­наль­ну ідею, ста­ли люди, що про­йшли катор­гу, пов­стан­ську армію.

Що ви вва­жа­є­те най­біль­шим здо­бу­тком у сво­їй діяль­но­сті того пері­о­ду?

- Ми вели про­сві­тни­цьку робо­ту. Тому нама­га­ли­ся доне­сти до широ­ко­го зага­лу про Укра­ї­ну, її істо­рію. Ці зна­н­ня дозво­ля­ю­ть змі­ню­ва­ти загаль­ну дум­ку людей про свою кра­ї­ну.

На Вашу дум­ку, чому сьо­го­дні між схо­дом і захо­дом немає єдно­сті, про яку мрі­я­ли не одне поко­лі­н­ня укра­їн­ців?

- Звід­ки вза­га­лі у нас вини­кла про­бле­ма Дон­ба­су? Повер­ні­ться до подій 1933-го, де най­біль­ше людей вимер­ло від голо­ду? Це мешкан­ці Хар­ків­ської, Доне­цької обла­стей. Зго­дом в ту місце­ві­сть пере­ве­зли мешкан­ців із інших обла­стей. І ще в 1933-му весь світ мов­чав про гено­цид укра­їн­сько­го наро­ду. Пита­н­ня: чому? По-пер­ше, це був пері­од сві­то­вої депре­сії. Кра­ї­ни під­ні­ма­ли вла­сну еко­но­мі­ку всі­ма засо­ба­ми. З укра­їн­ців тоді вика­чу­ва­ли остан­ні заоща­дже­н­ня. За ці кошти з-за кор­до­ну заку­пля­ли тур­бі­ни. Тоб­то в Євро­пі пра­цю­ва­ли заво­ди за раху­нок і того самого зер­на, яке "вика­чу­ва­ли" із селян. Радян­ський Союз імпор­ту­вав тур­бі­ни, в кра­ї­ні йшов про­цес інду­стрі­а­лі­за­ції саме на Донеч­чи­ні. Дон­бас ого­ло­си­ли вели­ким будів­ни­цтвом, куди з'їжджалися люди різних кате­го­рій з усьо­го Сою­зу. Наві­ть за часів неза­ле­жно­сті в Укра­ї­ні там­те­шнє насе­ле­н­ня "піді­грі­ва­ла" росій­ська про­па­ган­да. Отож, напро­шу­є­ться висно­вок, що Дон­бас - шту­чно ство­ре­ний регіон.

У 1919 об'єдналися Схід і Захід. А чи від­бу­ло­ся об'єднання у 1990 році, і що від­бу­ва­є­ться зараз?

- Поро­зу­мі­ти­ся ми може­мо в одно­му: "Як ти ста­ви­шся до дер­жа­ви Укра­ї­ни?" Ми буду­є­мо свою дер­жа­ву. Ми має­мо її визна­ва­ти. Якщо пев­на части­на Дон­ба­су не хоче її визна­ва­ти, маю­ть жити в тій кра­ї­ні, яка для них є ближ­чою з усіх мір­ку­ва­нь. До того ж, де про­хо­ди­ть кор­дон між схо­дом і захо­дом Укра­ї­ни? Рані­ше він про­хо­див по Дні­прі. Сьо­го­дні сто­ли­ця про­укра­їн­ська, адже без під­трим­ки киян Май­дан не пере­міг би. Отож, того кор­до­ну, що про­хо­див через Збруч, вже не існує. Як при­клад, у свій час дово­ди­ло­ся від­прав­ля­ти похі­дні гру­пи на Сум­щи­ну та Хар­ків­щи­ну. Після повер­не­н­ня вони роз­по­від­а­ли, що біль­ші­сть сіл за своїм духом укра­їн­ські.

Нині в трен­ді виши­ван­ки. Полі­ти­ки на всі уро­чи­сто­сті одя­га­ю­ть їх. Наскіль­ки це важли­во?

- Це пре­кра­сно, коли ми шану­є­мо свої тра­ди­ції, вивча­є­мо істо­рію. На жаль, тра­пля­є­ться, що таким чином полі­ти­ки загра­ю­ть із наро­дом. Я зав­жди влі­тку одя­гав виши­ван­ку. Нині ношу її рід­ше, не хочу себе іден­ти­фі­ку­ва­ти з тими, хто засі­дає у Вер­хов­ній Раді. Ми змі­ни­ли вбра­н­ня, але голов­не поки ще зали­ши­ло­ся без змін - олі­гар­хі­чна систе­ма, яка закла­де­на ще з 1994 року. Ще й досі, як і до Рево­лю­ції гідно­сті, з Укра­ї­ни виво­ди­ться щорічно понад 11 млрд дола­рів.

І на завер­ше­н­ня роз­мо­ви, Ваші поба­жа­н­ня напе­ре­до­дні Дня собор­но­сті.

- Дай нам, Боже, пере­мог. Передусім над собою, сво­єю сві­до­мі­стю. Адже сві­до­ми­ми гро­ма­дя­на­ми важ­ко мані­пу­лю­ва­ти. Тоді мати­ме­мо нор­маль­ну Вер­хов­ну Раду, нор­маль­ні зако­ни. Тіль­ки часу в нас мало, щоб витра­ча­ти його на полі­ти­чні ігри, бо на схо­ді йде вій­на. День злу­ки важли­вий для нашої сві­до­мо­сті!

Ната­лія Гурі­но­вич