ВО "Свобода"

ENG

3 лютого
Борис Ткач: Для мене головне - бачити результати виконаної роботи
Борис Ткач: Для мене головне - бачити результати виконаної роботи

Розпочата реформа охорони здоров'я в Україні вже внесла значні позитивні зміни в медичну галузь міста Хмельницького. Адже ще донедавна існувала застаріла совєцька система охорони здоров'я та формально безоплатна медицина, які виявилися неефективними в сучасних реаліях.

Особливо важливі аспекти охорони здоров'я, пов'язані з нашим містом, журналіст "Марічка NEWS" вирішила обговорити з людиною, яка має безпосереднє відношення до медицини на найвищому рівні. Начальник міського управління охорони здоров'я свободівець Борис Ткач розповів про результати своєї роботи за час перебуванні на цій посаді та пояснив, на які зміни варто очікувати хмельничанам у прийдешньому році.

- Борисе Васильовичу, з часу Вашого призначення минуло близько 8 місяців. Які питання вже вдалось зрушити з місця, а які й досі потребують негайного вирішення?

- З ініціативи міського управління охорони здоров'я стало доступним безкоштовне МРТ для міських жителів. Міська рада скерувала кошти на ремонт апарату, на 2017 рік до базового бюджету закладено кошти на його обслуговування, тобто на роботу лікаря, медсестри. Вже з липня МРТ за медичними показами та за направленням лікаря для всіх жителів міста є безкоштовним. Можливо, це в якійсь мірі несправедливо по відношенню до жителів області, однак цей апарат куплений коштом міського бюджету, ремонтується та оплачується робота персоналу теж за кошти міського бюджету. Як відомо, все безкоштовне створює черги. Черги в нас зараз на 3-4 тижні наперед.

Ми розробили програму "Здоров'я хмельничанина на 2017-2020 рр.", яка зараз перейшла на програмно-цільове фінансування і, згідно з цим, вона фінансуватиметься в подальшому.

Ми провели в місті Перший медичний форум. Головне - програма прийнята, тепер ми чекаємо на відповідне фінансування. Ця програма додатково внесе покращення в нашу галузь, адже там передбачено оновлення матеріяльно-технічної бази, місто частково бере на себе ті програми, які фінансувала держава. Наприклад, для онкохворих наразі державна програма закінчилась, нової ще не ухвалено, тому ми частково заклали кошти і на це. Багато онкохворих пацієнтів приймають лікування вдома, і саме цих хворих ми обслуговуватимемо з власного бюджету.

Одним із поставлених та виконаних завдань є прийняття вузлової лікарні станції Гречани на баланс міської ради. Нещодавно там був призначений головний лікар, лікарня пройшла нову реєстрацію і тепер має назву Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр-поліклініка з денним стаціонаром для мікрорайону Гречани. 30 стаціонарних ліжок надано для лікування залізничників, що оплачуватиме страхова компанія.

Також планується цьогоріч відкрити до 20 амбулаторій (це враховуючи шість тих, що вже відкрились). Наблизити цю медичну допомогу до населення в багатьох районах дійсно актуально. Наприклад, на вулиці Зарічанській відкриються дві амбулаторії, але спочатку там потрібно зробити ремонт комунікацій, приміщення, поміняти вікна.

- Щодо анонсованих угод громадян з сімейними лікарями. Яким чином це відбуватиметься? Адже є чимало людей, які ніби закріплені за певними терапевтичними ділянками, але обрали собі лікаря в іншій частині міста. Чи зможе людина законно укласти угоду з таким лікарем?

- Відтепер людина зможе сама обирати лікаря, з яким захоче укласти договір на обслуговування. Відповідно, і лікар буде зацікавлений у тому, щоб надати якомога якіснішу допомогу пацієнту, бути хорошим спеціялістом, адже від кількості та якості надання допомоги залежатиме його заробітна платня. Тобто взаємозв'язок: пацієнт зацікавлений у хорошому лікареві, а лікар зацікавлений у тому, аби звертались саме до нього. Все має бути офіційно оформлено, з підписами лікаря і пацієнта, але поки що зразка такого договору ми не отримували. На сайті Міністерства охорони здоров'я є інформація, що договір у процесі розробки, і в лютому його мають оприлюднити.

- Борисе Васильовичу, як Ви особисто ставитеся до страхової медицини? Якими, на Вашу думку, мають бути страхові внески?

- Страхова медицина - це однозначно добре. Це додаткове фінансування в галузь, але сподіватися, що із введенням страхової медицини все кардинально зміниться і медицина стане зовсім іншою, неправильно. Тобто всі питання страхова медицина не вирішує. Як я це бачу? Обов'язково має бути державне фінансування, без цього ніяк, адже завжди є люди, які не можуть платити страхові внески. Якийсь обсяг медичної допомоги все одно має забезпечувати держава. Чимало залежатиме від того, як саме ця страхова медицина буде впроваджена. Анонсовано навіть такий варіант, що це буде як додатковий податок, який не йде в загальний державний бюджет, а йде конкретно в якусь медичну агенцію. Але потрібно враховувати, що не всі люди в нас офіційно працюють і отримують зарплатню, відповідно, не всі офіційно сплачують податки. Тому такий варіант не дуже підходить. Говорять і про те, що якийсь відсоток на медицину мають виділяти з тих відрахувань, які ніби ми вже сплачуємо і так. Яким чином це все відбуватиметься, поки що складно сказати. Будемо відштовхуватись від того варіанту, який буде прийнятий, адже впровадити страхову медицину обіцяють вже в 2018 році.

- В липні 2016 року нарешті було ухвалено рішення про створення міських центрів первинної медико-санітарної допомоги, основними завданнями яких є забезпечення населення доступною, своєчасною, якісною та ефективною первинною медичною допомогою. Як саме проходить процес створення та як вони мають працювати в майбутньому?

- У жовтні вже були призначені головні лікарі та головні бухгалтери, вони проходили період реєстрації, виготовлення фінансових документів. З січня укомплектовуються штати, але все одно - до 1 березня ми оголосили такий перехідний період і чекаємо на рішення виконкому про передачу основних засобів: приміщень амбулаторій, апаратури, меблів, автівок - із поліклінік в центри ПМСД.

- А як щодо підвищеної зарплатні медикам? Ви вже якось відчули на собі покращення?

- Поки що це тільки розмови, адже повної заробітної платні в цьому місяці медичні працівники ще не отримали - тільки аванс. Державну субвенцію, з якої виплачується основна заробітна платня, нам скоротили, і це при тому, що посадові оклади, як кажуть, піднімають. Ось така невідповідність. Добре, що наш міський бюджет частково перекриває ці виплати, а взагалі-то якось це нелогічно - піднімати зарплатню та водночас скорочувати дотацію на її виплату.

- Щодо Всеукраїнської програми здешевлення ліків в аптеках міста: якщо зробити порівняльний моніторинг, то неозброєним оком видно, що ліки в аптеках не тільки не здешевіли, а значно подорожчали. Як можна пояснити невиконання цієї програми аптеками в межах міста?

- Варто сказати, що ми як комунальний заклад охорони здоров'я не маємо абсолютно ніякого впливу на приватні аптеки, ми їх не контролюємо, у нас немає на це повноважень, адже це - приватна власність. Мало того, їх майже ніхто не може контролювати, адже в Україні вже близько двох років діє загальнодержавний мораторій на перевірку якості медичних препаратів. Максимум, що ми можемо зробити, це написати їм рекомендаційний лист із проханням щось перевірити, пояснити, виправитися…

Але що тішить - цього року збільшені суми на так звані "трансферти" (поточні платежі) на обслуговування чи на оплату рецептів пільговим категоріям населення. Певні категорії повністю безкоштовно отримають ліки, деякі за 50% від вартості. Крім того, держава декларує реімбурсацію, тобто відшкодування коштів на ліки хворим з бронхіальною астмою, серцево-судинними захворюваннями, а з 1 лютого діятиме програма з інсуліну. Якщо раніше інсулін надавався за рахунок обласного бюджету, то зараз він буде йти за рахунок Державної програми. Процедура така: пацієнт приходить до свого лікаря, отримує рецепт, отримує в аптеці інсулін, а держава аптеці відшкодовує вартість цих ліків.

- Нещодавно при міському управлінні охорони здоров'я була створена громадська рада. Які наразі перспективи співпраці?

- Я тільки "за", тому і сам дуже підтримував цю ідею. Ми з багатьма говорили, що було б непогано зібрати громадськість і створити раду. В перших засіданнях я участі не брав, аби не казали, що я якимось чином займаюсь адміністративним тиском і хочу на щось вплинути. А почне працювати - я готовий до співпраці, до обговорення. Можливо, в чомусь ми не будемо сходитись у думках, але це нормальний процес, головне - дійти спільної істини.

- За фахом Ви лікар-нейрохірург, багато років займались практичною діяльністю, оперували. Не важко було залишити практичну діяльність і розпочати, можна сказати, "з нуля" працювати управлінцем?

- Хочу сказати, що я залишився в обласній лікарні як черговий нейрохірург на вихідні. Планових операцій, звичайно, я вже не виконую. Але, якщо поступають ургентні (невідкладні, термінові - ред.) хворі, я оперую.

Звичайно, практична медицина і робота управлінцем - трішки різні речі. Практична медицина мені більше до душі, там я відчуваю себе більш комфортно. Я довго думав: чому? І дійшов такого висновку, що там швидше можна побачити результат своєї роботи. Прооперував чи призначив лікування - а за декілька днів вже можеш оцінити результат. Робота керівником управління теж цікава, адже тут вирішуються важливі питання. Але мінусом є те, що ти можеш півроку працювати над якимось питанням, а результату не бачити.

Здоров'я людей тільки на 10 % залежить від медицини, а решта залежить від держави, яка створює ці умови, та від самих людей: як харчуються, який спосіб життя ведуть, наскільки виконують рекомендації лікаря. Звичайно, краще вчасно приходити до лікаря на профілактичні огляди і не допускати серйозних хвороб, тоді Ви точно будете здорові!

Прес-служба Хмельницької обласної організації ВО "Свобода"